Воспоминание о лете!

[КСАНАЧКА]

Все мы когда то писали сочинение на тему:Как я провёл лето!
Сегодня я хочу предложить конкурс:Воспоминание о лете. О том лете которое вам запомнелось на всё жизнь.Поделитись вашеми воспоминаниями с нами!В этом конкурсе не будет проигравших,каждый участник будет победителем!
Лето это так красиво!!!!

[CONSUELO]

1. ЩЕДРЕ ЛІТО

Мене вражає дуже думки сила,
Про день спекотний вчора голосила,
І літо спозаранку мені в угоду -
Подарувало справжню прохолоду…

Глибока вдячність сонечку від мене,
Що запізнилось на роботу в небо!
Пору весняну сумно проводжаю,
До літа на гостину завітаю…

Милують очі на столі щедроти:
Ось помідор і свіжий огірочок,
Петрушка кучерява й кріп навпроти,
У мисці полуниці, як віночок…

Черешні й вишні – спілі, соковиті,
У вазі неймовірно гарні квіти,
Шовковиця й малина свіжо вмиті –
Нарешті завітало щедре літо!
__________________________________________________________________
Меня очень поражает мысли сила,
Про день жаркий вчера кричала,
И лето с утра, чтобы я была рада -
Подарило настоящую прохладу ...

Глубокая благодарность солнышку от меня,
Что запоздало на работу в небо,
Время летит, колокольчиками звеня,
К лету в гости снова я приеду ...

Радуют глаза на столе щедроты:
Вот помидор и свежий огурчик,
Петрушка кудрявая и укроп напротив,
В миске клубника, как веночек ...

Черешни и вишни - спелые, сочные,
В вазе невероятно красивые цветы,
Шелковица и малина свежо умытые -
Наконец пришло щедрое лето!
___________________________________________________________________

2. СОНЦЕСЯЙНИЙ ЛІТНІЙ ДЕНЬ

В обіймах смутку зустрічаю ранок,
Заснув на небі молодий серпанок,
Приємна прохолода огортає,
На горизонті сонце – вже світає…

Промінчики біжать по небосхилу,
Пірнають хмари у небесні хвилі,
За обрієм зникає таємнича
Безсонна ніч, напрочуд романтична…

Глибокий спокій струменить в судинах,
І виникає у душі світлина –
Небесний простір торкає арфи струни,
І новий день заграв у сонця сурми…

Розправили голівки диво-квіти,
Цілує вітер пелюстки привітно,
Листочки на деревах шаленіють –
Усі довкола сонечку радіють!

Прийшов на землю літній, сонцесяйний,
Приємний новий день, такий жаданий!
_________________________________________________________________

В объятиях печали встречаю утро,
Звезды ночные на небе тают,
Приятная прохлада окутывает,
На горизонте солнце - уже светает ...

Лучики бегут по небосводу,
Ныряют облака в небесные волны,
За горизонтом исчезает таинственная
Бессонная ночь, удивительно романтическая ...

Глубокий покой струится в сосудах,
И возникает в душе картина -
Небесное пространство трогают арфы струны,
И новый день заиграл у солнце-трубы ...

Расправили головки чудо-цветы,
Целует ветер лепестки приветливо,
Листочки на деревьях ума -
Все вокруг солнышку радуются!

Пришел на землю летний, славный,
Приятный новый день, такой желанный!
________________________________________________________________

3. І ЗНОВУ ЗЛИВА

І знову раптом злива задощила,
Втікали з лісу що є сили,
За нами хмари гнались навіжені,
Дув вітер в спину, як скажений …

Надворі стало темно й непривітно,
Зіщулились дерева й квіти,
Заблискало і загриміло сильно,
І дощ розправив свої крила…

Заголосила дітвора надворі,
Додому мчали дружним хором,
По небу хмари, як овець отара,
За ними блискавка – примара…

Грім гучно гуркотів, лунав велично,
І злива бігла блискавично,
Дощ лив немов з відра, періщив дуже,
Вода збиралася в калюжі…

Я до дощу додому встигла вчасно -
Саме тому моє життя прекрасне!
___________________________________________________________________
И снова полил дождь задождило,
Бежали из лесу что есть силы,
За нами облака гнались сумасшедшие,
Дул ветер в спину, как бешеный ...

На улице стало темно и холодно,
Съежились деревья и цветы,
Засверкало и загремело сильно,
И дождь расправил свои крылья ...

Заголосила детвора во дворе,
Домой мчались дружным хором,
По небу тучи, как овец стадо,
За ними молния - призрак ...

Гром громко гремел, звучал величественно,
И ливень бежала стремительно,
Дождь лил как из ведра, таинственно
Вода собиралась в лужи изумительно...

Я к дождю успела вовремя домой -
С неба ливень поливал щедрою рукой!
_________________________________________________________________

4. ЩАСЛИВА ЯК НІКОЛИ

Занадто задощила непогода,
І прохолода обіймала ліжко,
Я вийняла пухнасту із комода,
М‘якеньку ковдру, наче шерсть у кішки…

Й відразу попливла в чарівні мрії,
Пірнала у думки, неначе в хвилі,
Тремтливо прикривали очі вії,
Вуста всміхались ніжно-полохливі…

Полинула над світом феєричним,
Збирала зорі в небі мов перлини,
Все виглядало дивно і незвично,
А хмари були схожі на космини…

Душа моя співала колискову,
Враз засинало міцно все довкола,
А місяць в небі сяяв, як підкова,
І я була щаслива, як ніколи!
________________________________________________________________
Слишком задождило непогода,
И прохлада обнимала кровать,
Я вынула пушистое с комода,
Мягкое одеяло, как шерсть у кошки ...

И сразу поплыла в волшебные мечты,
Ныряла в мысли, будто в волны,
Трепетно ​​прикрывали глаза ресницы,
Уста улыбались нежно пугливые ...

Понеслась над миром феерическим,
Собирала звезды в небе как жемчужины,
Все выглядело странно и необычно,
А облака были похожи на космины ...

Душа моя пела колыбельную,
Все вокруг засыпало крепко, ка всегда,
А месяц в небе сиял, как подкова,
И я была счастлива, как никогда!
_________________________________________________________________

5. ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ

Екран ряснів сузір‘ям псевдонімів,
Та лиш один піймав мою усмішку,
І замість слів - яскрава пантоміма,
Кумедні колобки уперемішку…

Слова лилися диво-ручаями,
Збігала ніч мов пишне тісто з діжки,
І небо зарум’янилось краями,
А зорі заховалися в нічліжки…

Ліричність обіймала ніжним словом,
А мудрість притягала, як магнітом!
Не вірилось, що все це тимчасово,
І що знайомство буде пустоцвітом…

Я віддалась в обійми віртуальні,
І розчинилась в мареві ілюзій,
На ранок все скінчилося банально,
Сказав – «Тепер ми віртуальні друзі…»
__________________________________________________________________

Экран изобиловал созвездием псевдонимов,
Но лишь один поймал мою улыбку,
И вместо слов - яркая пантомима,
Забавные колобки вперемешку ...

Слова лились чудо-ручьями,
Сбегала ночь как пышное тесто из кадки,
И небо зарумянилось краями,
А зори спрятались в ночлежки ...

Лиричность занимала нежным словом,
Мудрость притягивала, как магнитом!
Не верилось, что все это временно,
И что знакомство будет пустоцветом ...

Я отдалась в объятия виртуальные,
И растворилась в мареве иллюзий,
На утро все закончилось банально,
Сказал - «Теперь мы виртуальные друзья ...»

[КСАНАЧКА]

CONSUELO Спасибо тебе что ты поучаствовали в нашем конкурсе!Ты стала победителем!От всей души поздравляем тебя с победой!