Ироничные стихи о любви
Добавлено: 18 авг 2012, 12:43
1. "ВУЛКАН КОХАННЯ"
Ти гарячий, як пательня -
Я від пристрасті шкварчу.
У душі вогонь пекельний –
Про "все інше" промовчу!
П‘ю вуста твої медові,
Обвиваю стрункий стан,
Щирість чую в кожнім слові -
Ти грайливий як фонтан…
Струменіє кров в судинах,
Серце рветься в небеса,
Щічки схожі на жоржини,
І бринить в очах роса...
А коли вулкан проснувся,
Магма з кратера втекла,
Ти від мене відвернувся
І заснув немов дитя…
2. "ДЕЖАВЮ"
Уночі приходив «дежавю»,
Шепотів на вушко – «Ай лав ю»,
Міцно обіймав мій стан руками,
Очі ніжно цілував вустами…
Ліжко пелюстками осипав,
З неба зірку ясну діставав...
Пристрасть ми пізнали до останку -
Прокричали півні на світанку,
І розвіявся чарівний сон,
Хитро усміхнувся купідон.
Тільки тіло ще не затихало -
покривало уві сні мене «кохало»…
3. "ВЕСІЛЛЯ У СЕЛІ"
Знають всі, як веселяться українці -
Наливають «оковиту» аж по вінця,
І занюхують горілку рукавами,
Якщо раптом є проблема з огірками…
Страва основна для нас - це хліб і сало,
Щоб під ложечкою в нас «не засосало».
Гучно звеселяємо себе піснями,
Дружно на десерт «махаєм кулаками»…
І танцюємо, як завше, до упаду,
А на другий день весілля – клоунада,
Як цигани вдягнені яскраво люди,
Всім кагалом нишпорять курей усюди…
На похмілля супчик – це найкращі ліки!
Будем пам’ятати весілля довіку…
4. "ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ"
Запросив мене мій друг астральний
На розумний форум віртуальний.
Обіцяв комфортне спілкування
І вселив у мене сподівання…
Спершу прочитала «оду» чату,
Потім завітала у пенати.
Чемно привіталася, як сонце
Зазирнула у загал-віконце.
«Боти» запросили на гостину,
Віртуальним чаєм пригостили.
На екрані дарували квіти –
Здивували, ніде правди діти.
Підібрали розмір шрифту й колір
Всі «модери» були милі й добрі…
Раптом залетіла, як пантера,
З ядовитим псевдонімом стерва…
«Нікам» усміхалась, як лисичка -
Хвостиком виляти в неї звичка.
Підійшла до мене фамільярно
Запитала – «Як у тебе справи?»
Я у відповідь - знайомим жартом,
Знаю це робить було не варто,
«Усе добре зліва й справа в мене» -
Їй здалися ці слова не чемні…
Що тут почалося, добрі люди!
Рвала коси, била себе в груди.
«Вибачте мені», сказала тихо,
Та настало раптом інше лихо!
Завітав до «чату» мій знайомий,
Обійняв словами мене скромно.
Ядовита раптом як збісилась,
На його коліна примостилась.
Розпочався віртуальний балаган -
Поцілунки і обіймів ураган…
І не дивлячись на те, що людно,
Спілкувалися вони паскудно…
Я нажала кнопку «вихід з чату»,
Й повернулася в свої пенати…
5. "ЛІТНЯ ФАТА МОРГАНА"
На максимум включила я «кондишин»,
Бо вентилятор вже на ладан дише.
Води студеної набрала в ванну
Й поринула чимдуж в свою нірвану…
Себе відчула наче на Ямайці,
В коротких шортах і в прозорій майці.
Банани і кокоси – фруктовий рай,
Їж досхочу, що забажаєш - вибирай!
На пляжі довгоногі гарні кралі,
На шиї й на руках висять коралі,
Модельні юнаки стрункі й смагляві,
Чорняві, смуглі, лисі, кучеряві…
Від розмаїття «бодібилдінг» тіла,
Я зашарілась й раптом розімліла…
Дзвінок у двері повернув до тями –
І стало мені смішно до нестями…
6. "Я ЩЕ ЮНА ГЕБА"
Вчора я занадто звеселилась -
На балконі спала і не вкрилась…
Вікна відчинила навстіж в небо,
Щоб відчути - я ще юна Геба*!
Дощ вночі періщив без зупину,
Вітер прохолодний гладив спину,
Цілував мене він безсоромно -
Змерзла я, як цуценя бездомне…
*Ге́ба (гр.) — вродлива дочка
Зевса й Гери, богиня вічної молодості…
Ти гарячий, як пательня -
Я від пристрасті шкварчу.
У душі вогонь пекельний –
Про "все інше" промовчу!
П‘ю вуста твої медові,
Обвиваю стрункий стан,
Щирість чую в кожнім слові -
Ти грайливий як фонтан…
Струменіє кров в судинах,
Серце рветься в небеса,
Щічки схожі на жоржини,
І бринить в очах роса...
А коли вулкан проснувся,
Магма з кратера втекла,
Ти від мене відвернувся
І заснув немов дитя…
2. "ДЕЖАВЮ"
Уночі приходив «дежавю»,
Шепотів на вушко – «Ай лав ю»,
Міцно обіймав мій стан руками,
Очі ніжно цілував вустами…
Ліжко пелюстками осипав,
З неба зірку ясну діставав...
Пристрасть ми пізнали до останку -
Прокричали півні на світанку,
І розвіявся чарівний сон,
Хитро усміхнувся купідон.
Тільки тіло ще не затихало -
покривало уві сні мене «кохало»…
3. "ВЕСІЛЛЯ У СЕЛІ"
Знають всі, як веселяться українці -
Наливають «оковиту» аж по вінця,
І занюхують горілку рукавами,
Якщо раптом є проблема з огірками…
Страва основна для нас - це хліб і сало,
Щоб під ложечкою в нас «не засосало».
Гучно звеселяємо себе піснями,
Дружно на десерт «махаєм кулаками»…
І танцюємо, як завше, до упаду,
А на другий день весілля – клоунада,
Як цигани вдягнені яскраво люди,
Всім кагалом нишпорять курей усюди…
На похмілля супчик – це найкращі ліки!
Будем пам’ятати весілля довіку…
4. "ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ"
Запросив мене мій друг астральний
На розумний форум віртуальний.
Обіцяв комфортне спілкування
І вселив у мене сподівання…
Спершу прочитала «оду» чату,
Потім завітала у пенати.
Чемно привіталася, як сонце
Зазирнула у загал-віконце.
«Боти» запросили на гостину,
Віртуальним чаєм пригостили.
На екрані дарували квіти –
Здивували, ніде правди діти.
Підібрали розмір шрифту й колір
Всі «модери» були милі й добрі…
Раптом залетіла, як пантера,
З ядовитим псевдонімом стерва…
«Нікам» усміхалась, як лисичка -
Хвостиком виляти в неї звичка.
Підійшла до мене фамільярно
Запитала – «Як у тебе справи?»
Я у відповідь - знайомим жартом,
Знаю це робить було не варто,
«Усе добре зліва й справа в мене» -
Їй здалися ці слова не чемні…
Що тут почалося, добрі люди!
Рвала коси, била себе в груди.
«Вибачте мені», сказала тихо,
Та настало раптом інше лихо!
Завітав до «чату» мій знайомий,
Обійняв словами мене скромно.
Ядовита раптом як збісилась,
На його коліна примостилась.
Розпочався віртуальний балаган -
Поцілунки і обіймів ураган…
І не дивлячись на те, що людно,
Спілкувалися вони паскудно…
Я нажала кнопку «вихід з чату»,
Й повернулася в свої пенати…
5. "ЛІТНЯ ФАТА МОРГАНА"
На максимум включила я «кондишин»,
Бо вентилятор вже на ладан дише.
Води студеної набрала в ванну
Й поринула чимдуж в свою нірвану…
Себе відчула наче на Ямайці,
В коротких шортах і в прозорій майці.
Банани і кокоси – фруктовий рай,
Їж досхочу, що забажаєш - вибирай!
На пляжі довгоногі гарні кралі,
На шиї й на руках висять коралі,
Модельні юнаки стрункі й смагляві,
Чорняві, смуглі, лисі, кучеряві…
Від розмаїття «бодібилдінг» тіла,
Я зашарілась й раптом розімліла…
Дзвінок у двері повернув до тями –
І стало мені смішно до нестями…
6. "Я ЩЕ ЮНА ГЕБА"
Вчора я занадто звеселилась -
На балконі спала і не вкрилась…
Вікна відчинила навстіж в небо,
Щоб відчути - я ще юна Геба*!
Дощ вночі періщив без зупину,
Вітер прохолодний гладив спину,
Цілував мене він безсоромно -
Змерзла я, як цуценя бездомне…
*Ге́ба (гр.) — вродлива дочка
Зевса й Гери, богиня вічної молодості…